Григор’єв Віктор Михайлович

Матеріал з WikiBoyarka
Перейти до: навігація, пошук
Григор’єв Віктор Михайлович

Григор’єв Віктор Михайлович - член Спілки художників України.

Біографія

Народився 24 січня 1903 року у Рязані. Початкову художню освіту здобув у приватній студії професора З.С.Шмельова в м. Сапожок Рязанської губернії. Пізніше (з 1925 по 1930 роки) у Ленінграді він навчався у школі живопису і малювання професора А.П.Ейснера. Великий вплив на Григор’єва мав художник-сатирик Б.І.Антоновський. Багаторічна робота Григор’єва над мультиплікаційними фільмами у 30-ті роки сприяла формуванню чіткої графічної манери книжкової графіки. За період з 1924 по 1941 рр. співпрацював з численними Ленінградськими газетами та журналами. А під час блокади Ленінграду працював у відділі пропаганди та агітації політуправління Ленінградського фронту. Ця напружена робота була перервана важким захворюванням дистрофії та цинги. Карточку на хліб, яку видавали в блокадному Ленінграді у 1941р., Віктор Михайлович зберігав все своє свідоме життя, як пам’ять про ті далекі воєнні часи.

Творчі здобутки

Робота в журналах

У 1944р. В.Григор’єв приїхав до України. Працював художником у Центральному республіканському театрі ляльок, в гумористичному журналі «Перець» та дитячому журналі «Барвінок». Сатиричним малюнкам Григор’єва притаманна та міра гротескності типових образів, яка робить їх реалістично переконливими, життєво правдивими.

З 1945р. він працював в багатьох українських видавництвах: «Радянська Україна», «Мистецтво», «Молодь», «Веселка», «Малятко», «Піонерія» та ін.

Ряд творів Григор’єва свідчать про вміння створювати малюнок на політичну тему. У малюнках цього типу є сюжетна вигадка, виразні узагальнення, влучні характеристики.

Значну частину творів Григор’єва складає побутова сатира. Художник бере найзлободенніші теми, тавруючи нехлюйство, безгосподарність, бюрократизм, пияцтво та ін. недоліки нашого життя, проти чого бореться громадськість. Кожне подібне явище набуває у нього яскравого образного втілення, оригінально відбувається у сатиричній формі. («А-ну, дихни», «Фахівці» та ін.). І хоч цим малюнкам вже багато років, вони такі ж смішні як і раніше.

Окремо слід відзначити майстерність Григор’єва – анімаліста, завдяки якій він так успішно вирішує сюжети малюнків, де діють тварини, де задум виражений мовою байки. В образах тварин помітні чисто людські риси, а ситуації, в яких вони показані, дають змогу живо уявити собі знайомі явища навколишнього світу («Забивають козла», «Баран в аптеці», «Мисливці на привалі»).

Ілюстрації до книг

Такими ж якостями відзначаються ілюстрації до книги І. Франка «Лис Микита». В образі Лиса, героя сатиричної казки І. Франка, відтвореному художником, розкривається людська підступність, хитрість, цинізм. Цікаві роботи Григор’єва до книги О.С.Пушкіна “Про Попа та робітника його Балду». Малюнки зробили персонажів цієї казки більш конкретними, відчутними, переконливими. Персонажі ніби оживають на аркушах паперу. Вигадка автора невичерпна.


Віктор Григор’єв і Кіра Полякова

У 1949 році доля подарувала Віктору Михайловичу музу, вірного друга, люблячу дружину – Кіру Борисівну Полякову. Це був творчий тандем. Якщо В. Григор’єв був майстром зображення тварин, то Кіра Полякова - майстер зображення рослинного світу. Найплодотворніша та найщасливіша частина творчого і подружнього життя Віктора Михайловича та Кіри Борисівни пройшла саме в Боярці, куди подружжя переїхало у 1954 році. Як справжні художники, Григор’єви вибрали наймальовничіше місце у Боярці – на пагорбі, біля озера, навкруги ліс та тиша. Невеличкий фінський дерев’яний будиночок став для них не лише місцем проживання та творчою майстернею, а й осередком культури, куди приїздили їхні багаточисленні друзі, колеги-художники, письменники , актори, лікарі. В будинку на Ново-Богданівській побували сім’ї Олександровичей, Богомольців, Борисова, Б.Шарварка, П.Глазового, Б.Чалого та багато інших відомих особистостей того часу. Григор’єви дружили з художниками Москви та Ленінграду (Слищенком, Карловим, Сутєєвим та іншими).

Спільна творча робота

Багато ілюстрацій до дитячих книжок виконані художниками спільно. Їх ілюстрації не тільки розкривають зміст книги, але й поглиблюють, збагачують його. У малюнках до книги М. Носова «Пригоди Незнайка і його товаришів» художники створили чудові образи героїв, у яких дитяча безпосередність сполучається з казковістю їх зовнішнього вигляду. Ці малюнки зробили персонажів казки М. Носова більш конкретними, відчутними, переконливими. Події казки зображені так живо, з такими захоплюючими подробицями, що читач відчуває себе мало не співучасником усіх пригод Незнайка і його друзів.

Також прекрасно вирішено серію малюнків до книги «Золотий ключик».

Дуже принадливі ілюстрації до російської народної казки «Теремок». Добре знайдено характерні риси героїв – Мишки, Зайчика, Ведмедика. Вдало передано багатий світ квітів і рослин, який є фоном казкової розповіді. Яскраві, барвисті малюнки цілком доступні дитячому сприйняттю.

Віктор Григор’єв працював над образом Барвінка. Серед його ілюстрацій в журналі «Барвінок» особливе місце належить блакитній квіточці з хлоп’ячим обличчям Барвінку, який і уособлює дитячий журнал. Збагачений новими рисами Барвінок Григор’єва стає героєм дитячої української літератури. Так з’явилися книги Б. Чалого і П. Глазового “Про відважного Барвінка і коника Дзвоника», «Барвінок і Весна», і В. Росіна «Політ Барвінка на місяць, ілюстровані Григор’євим і Поляковою.

Створюючи своїх Барвінка і Ромашку («Про відважного Барвінка»), художник використав мотиви українського фольклору. З великою творчою вигадкою показані й інші персонажі казки: коник Дзвоник, метелик Махаон, Осот, огрядний Гарбуз, дебелий Буряк, вояка Горох, сердитий Часник, Лис, Тхоряка та інші.

Смерть

Помер В.М.Григор’єв 23 вересня 1982 року. Похований у м. Боярка.

Пам'ять

У Боярському краєзнавчому музеї зберігається біля тисячі оригінальних робіт В.Григор’ева та К.Полякової.

Художні виставки

Художник неодноразово брав участь у художніх виставках (ІХ українська художня виставка, Ювілейна пушкінська виставка 1949 року, виставка до Декади української літератури і мистецтва в Москві 1951р., виставка радянської сатири в Москві 1952р. та ін.).

Галерея

Посилання