Відмінності між версіями «Прокопенко Микола Антонович»

Матеріал з WikiBoyarka
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
''Прокопенко Микола Антонович''' (1 квітня 1918, [[Боярка|Будаївка]] — 26 жовтня 1992, Київ, Україна) — майстер-реконструктор і дослідник українського музичного інструментарію.
 
''Прокопенко Микола Антонович''' (1 квітня 1918, [[Боярка|Будаївка]] — 26 жовтня 1992, Київ, Україна) — майстер-реконструктор і дослідник українського музичного інструментарію.
  
Батько Антон Самійлович Прокопенко 1884 Будаївка
+
Батько Прокопенко Антон Самійлович 14.04.1884 р.н. село Будаївка
Мати Олена Марківна
+
Мати Клименко Олена Марківна 1889 р.н. село Будаївка
 
Проживали Будаївка вул. Зелена б.35 кв.1  
 
Проживали Будаївка вул. Зелена б.35 кв.1  
  

Поточна версія на 07:04, 4 травня 2019

Прокопенко Микола Антонович' (1 квітня 1918, Будаївка — 26 жовтня 1992, Київ, Україна) — майстер-реконструктор і дослідник українського музичного інструментарію.

Батько Прокопенко Антон Самійлович 14.04.1884 р.н. село Будаївка Мати Клименко Олена Марківна 1889 р.н. село Будаївка Проживали Будаївка вул. Зелена б.35 кв.1

Учасник Другої Світової, радист.


Вчився у Київському залізничному електотехнікумі (1938), Київському музучилищі, закінчив Київську консерваторію по класу гітари та диригування. в 1952 р. Підготував понад 60 музичних фахівців.

Народні інструменти

Наприкінці 50-их роках М. Прокопенко займався відроджування ладкової кобзи. Він виготовив кілька варіантів кобзи — сучасну 7 струнну та сім'ю оркестрових кобз на етнографічній основі. Зразки відроджених кобз використовуються в оркестрі народних інструментів, у капелі бандуристів НМАУ, а також в оркестрі радіо і телебачення, Державному оркестрі народних інструментів України та в колективах самодіяльності. Винаходи М. Прокопенка зафіксовані авторським посвідченням #6037 від 2.VI.1975 року.

З 1974 року оркестрові кобзи конструкції М. Прокопенка виготовляли Мельнице-Подільські музичні майстерні.

У 1959 році М. Прокопенко розробив і виготовив модель бандури з однорядним хроматичним звукорядом без перемикачів з вільним двобічним, як у арфи, доступом до всіх струн. Екпериментальний зразок був представлений бандуристам, але практичного застосування не знайшов, бо вимагав іншої школи гри.

Праці

Джерела

  • Шорошева Л. Духовний спадок Миколи Антоновича Прокопенка // Зб. праць Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українська культура в контексті сучасних наукових досліджень та практичних реалій». — К.: ДАКККіМ, 2006. — Ч. 1. — С. 279–281.- 297 с.